Новини

Чорнобильська АЕС - символ найбільшої техногенної катастрофи

Чорнобильська АЕС стала символом найбільшої техногенної катастрофи

26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.

Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію. Від вибуху і при гасінні пожежі, що тривала близько 10 днів, загинув 31 чоловік і більше 200 було госпіталізовано. За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які були уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

Збудована в 1976 році, Чорнобильська АЕС, розташована за 100 кілометрів на північ від Києва; вона мала чотири реактора, кожний з яких був здатен виробляти до тисячі мегават електроенергії.

Увечері 25 квітня 1986 року група інженерів почала проводити на 4-у реакторі абсолютно непідготовлений технічний експеримент, під час якого потужність реактора була знижена на 7% від норми, а контрольні пристрої були відключені. Робота реактора стала нестабільною і неконтрольваною, а спроба відновити стандартний режим його роботи - запізнілою, і 26 квітня 1986 року на 4-у реакторі пролунали два вибухи. Вони були не ядерними, а хімічними, як наслідок перегріву реактора і накопичення великої кількості газів, що з'явились під час неконтрольованої реакції. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано стальну і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних матеріалів.

Лише через три тижні при допомозі 4 тисяч тон піску, бору, свинця і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і запобігти подальшому забрудненню грунту. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей. Із-за традиційної в СРСР секретності від громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастофи і в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії не здійснювались жодні заходи по захисту населення від радіації.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом", збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу

8 грудня 2016 року Генеральна Асамблея ООН своєю резолюцією 71/125 проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті про чорнобильську катастрофу (International Chernobyl Disaster Remembrance Day).

Генеральна Асамблея зазначила «відчуваються досі, три десятиліття потому, серйозні довготривалі наслідки чорнобильської катастрофи, а також зберігаються у зв'язку з цим потреби постраждалих місцевих громад і територій», і запропонувала «всім державам-членам, відповідним установам системи Організації Об'єднаних Націй та іншим міжнародним організаціям, а також громадянському суспільству відзначати цей день».

26 квітня 1986 року Чорнобильська АЕС — первісток атомної енергетики України — стала символом найбільшої в історії людства техногенної катастрофи.

Історія чорнобильської аварії

В результаті аварії на ЧАЕС був повністю зруйнований атомний реактор, в навколишнє середовище потрапили радіоактивні речовини, а хмара, яка утворилася рознесла їх по території України, Росії, Білорусії і ряду країн Європи, сталося радіоактивне зараження території загальною площею 207,5 тисячі квадратних кілометрів.

Зокрема, загальна площа радіаційного забруднення України склала 50 тисяч квадратних кілометрів у 12 областях. У групу ризику потрапили персонал ЧАЕС, учасники ліквідації наслідків аварії, евакуйовані люди і населення уражених територій. Майже 8,4 мільйони людей у Білорусі, Росії, Україні зазнали впливу радіації, сотні тисяч з них були евакуйовані з забруднених територій.

І лише завдяки мужності та самовідданості робітників, вчених, військових і добровольців, ризикували своїми життями і здоров'ям, які виконали тоді, в 1986 році, безпрецедентні за своїми масштабами та складністю роботи щодо термінового усунення наслідків цієї трагедії, вдалося уникнути більш жахливих наслідків. У ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС брали участь жителі всіх республік СРСР.

Віддаючи данину пам'яті загиблим, глави держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав на саміті в червні 2001 року прийняли рішення звернутися до державам — членам Організації Об'єднаних Націй (ООН) про оголошення 26 квітня Міжнародним днем пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф.

Вінницький коледж менеджменту. Україна, м. Вінниця, 1998-2017. Розробка сайту - Webhit